Наслідки антропогенного впливу на Каховське водосховище

Сьогодні через грубі порушення людиною  протягом останніх десятиліть всіх правил і принципів раціонального природокористування, екосистема   Дніпра цілком деградована, порушені всі вертикальні й  горизонтальні зв’язки між біотичними і абіотичними елементами. Основними причинами кризової ситуації, що склалася, є : будівництво на Дніпрі каскаду водосховищ, які повністю змінили динаміку стоку; великомасштабні меліорації; будівництво ряду великих промислових комплексів у басейні; величезні об’єми водовідбору для промисловості й зрошення; надзвичайно сильне забруднення.

         З Дніпра для потреб промисловості й сільського господарства щорічно відбирають близько 15 млрд.  м³  води, а в атмосферу басейну Дніпра викидається близько 10 млн. тон  газо – пилових забруднень.  Щорічно з різними стоками (дощовими й талими водами) в Дніпро і водосховища потрапляє близько 500 тис. тон  азотних сполук,  40 тис. тон  фосфорних,

20 тис. тон калійних, 1 тис. тон  заліза, 40 тон  нікелю, 2 тони цинку,  1 тонна міді,  0,5 тон  хрому. В  басейні діють АЕС.

         Штучно річковий  режим Дніпра трансформовано в озерний, водообмін

різко уповільнився,  створились зони застою (замору), почастішали явища евтрофікації. Крім того, водосховища значно погіршили довкілля (піднявся

рівень ґрунтових вод далеко від берегів,  посилилося засолення грунтів, майже в 10 разів збільшився об’єм підземного стоку, а разом з цим значно збільшилося забруднення підземних вод, особливо в нижній частині басейну; змінився водно – сольовий режим грунтів у зонах іригації, знизився вміст гумусу; посилилася ерозія  берегової зони).

   У Національній доповіді України “Про гармонізацію життєдіяльності у природному середовищі” до 5-ї Загальноєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища “Навколишнє середовище для Європи” (2003 р.) сказано: «Створення великих водосховищ на Дніпрі із метою забезпечення електроенергією та водою промислових центрів Криворіжжя та Донбасу, а також зрошувальних сільськогосподарських угідь Причорномор'я та Криму себе не виправдало та призвело до негативних екологічних наслідків. Було затоплено та виведено із сільськогосподарського користування понад 500 тисяч гектарів родючих земель. Майже сто тисяч гектарів розташованих поряд земель потрапили до зони підтоплення, а виробництво електрики гідроелектростанціями  Дніпровського каскаду складало менше, ніж 4%  від загальнодержавного обсягу. Масовими стали явища “цвітіння” води та руйнування берегів”.  За  висновками міжнародних експертів (1994 - 2000 р.р.)  "рідинні відходи українських підприємств або зовсім не очищеними скидаються у Дніпро, або очищеними умовно - за стандартами, прийнятими у світі, в Україні не  очищається жоден кубометр шахтних, промислових та каналізаційних стоків". За підрахунками тих же іноземних експертів, підприємства Запоріжжя, Енергодара, Марганця та Нікополя уже кілька разів встигли пропустити через свої потужності Каховське море. Як засвідчили ті ж зарубіжні екологи, "Каховське водосховище сьогодні є одним з найбільших джерел захворюваності та смертності населення в його басейні". Далі зазначається наступне :  "…самостійна здатність Дніпра та багатьох річок
його басейну уже не забезпечує відтворення порушеної рівноваги",
"… політика, орієнтована на розрізнені, не системні і не сталі обмеження чи
нормування водоспоживання або гранично допустимі скиди і гранично допустимі концентрації відходів не гарантує поновлення спроможності Дніпра відновлювати природну або бодай прийнятну для оточуючого середовища і оточуючої цивілізації воду".  Іншими словами  Каховське море вичерпало свій ресурс накопичувача-відстійника нечистот та бруду, шкідливих токсичних елементів і сполук, хімічних речовин, пестицидів, важких металів та радіонуклідів і т.п.